Нічний світ

Нічний ведучий Нада виходить в ефір зі звичним набором дзвінків, та одна слухачка просить вимкнути жарти і каже, що вона вампірка. Розмова тягне героя глибше, він записує свідчення і відповідає власними історіями, що колись залишилися поза ефіром. Страшні епізоди лягають у чотири окремі оповіді про провину, спокуту, випадкову зустріч, яка міняє маршрут, і про помилку, що повертається вночі. Кожна лінія має свій ритм, іноді це тихий монолог, іноді погоня, іноді відкрита сповідь, у якій не обов’язково вірити всім словам. На записах чути деталі місць, імена, уривки з нічних вулиць, а в голосі абонентки з’являються натяки, що вона знає про Нада більше, ніж може знати випадкова слухачка. Між оповідями зникає межа, герой звіряє дати, повертається до старих файлів, розуміє, що колись сам став частиною історії, яку тепер переказує. Коли складаються всі шматки нічного пазла, ведучий бачить не просто «страшні історії для підкасту», а послідовність подій, яка звела його до цієї розмови і змусила назвати те, від чого він тікав роками.