Маршируючий порошок

Джек намагається встигнути за шість тижнів те, чого не робив роками. Після затримання за наркотики і бійку суд відправляє його на парні сеанси з дружиною Дані, а вдома чекає новий обов’язок від тестя Рона наглядати за зведеним братом Кенні Боєм. Він клянеться триматися подалі від порошку і футбольних розбірок, шукає роботу, обіцяє не зриватися, але кожен день тягне назад знайомими маршрутами барів і трибун. Дані повертається до навчання, щоб не жити чужими провалами, і це змушує Джека нарешті слухати, а не виправдовуватися. Він тягне Кенні з вуличних пригод, намагається пригальмувати грубого родича, який звик тиснути грошима і порадами, але терпіння швидко закінчується. Шість тижнів стискаються до лічених днів, а він усе ще метається між бажанням бути поруч із сином і звичкою тікати в бійки та лінії на столі. Коли вибору майже не лишається, Джек розуміє, що треба припинити грати роль героя і просто прожити день без брехні, інакше рішення приймуть інші люди і тоді не допоможуть жодні обіцянки.