Уявний друг

Джессіка повертається з родиною до будинку дитинства. Молодша падчерка Еліс знаходить у підвалі старого плюшевого ведмедика Чонсі й швидко називає його своїм другом. Спершу це здається грою, але «правила» починають диктуватися записками, завданнями і нічними «зустрічами», після яких дівчинка мовчить і уникає світла. Джессіка перевіряє кімнати, камери, розмовляє зі шкільним психологом і збирає дрібні підказки зі свого минулого. Колишні дитячі малюнки, забуті схованки, чужі сліди в будинку і дивні реакції на ведмедика складаються у схему, де уява більше не виглядає безпечною. Щоб зупинити ескалацію, потрібно зрозуміти, чому саме цей «друг» повернувся, і що він вимагає від сім’ї зараз, коли кордони гри йдуть з підлоги на стіни і далі в те, що Еліс називає «їхнім світом».