Седрік та Алісія

Сер Седрік Вейл повертається до рідного замку на межі війни і пропонує службу барону Пресу, сподіваючись узяти на себе оборону та впорядкувати гарнізон, однак дізнається що жінка яку він кохає стала дружиною володаря і минуле вже не можна повернути. Замкові коридори наповнюються шепотом про старі обітниці і про те як тепер тримати дистанцію, аби не зрадити присягу і водночас не втратити почуття, листи зникають із поштової кімнати, а варта щоночі міняє маршрути охорони. На ім’я баронеси надходить погроза від Кільця тіньових клинків, з’являються невідомі знаки на брамі і чужі очі в каплиці, тому Седрік розподіляє людей між бастіонами і складає план перевірки складів, намагаючись не допустити паніки серед слуг і кухні. У внутрішньому дворі барон розпитує про лояльність і шукає зрадників, радники штовхають до жорстких рішень, а посланці з навколишніх володінь привозять вимоги щодо союзів і провіанту, що ще більше розпалює недовіру. Седрік і Алісія зустрічаються лише під приводом нарад, намагаються розібрати приховані переходи між залами і вирахувати звідки надійшов наказ про зміну караулу в ніч коли ворог міг пройти просто під стінами, вони виявляють людину яка передає звістки назовні і бачать як дрібні порушення регламенту складаються в одну схему. Коли загони Кільця намагаються повторити спробу і відвернути захист помилковим сигналом, Седрік перекроює розстановку і відводить удар від баронеси, а після затримання змовника відкривається ланцюг замовлень що йшли через господарські записи і фальшиві рахунки для музикантів, барон змушений назвати винних і повернути владу законам замку, а Седрік приймає вибір який зберігає честь і не руйнує життя тієї заради кого повернувся.