Острів чудовиськ

Після торпедування транспорту в 1942 році японський солдат Саіто й британський полонений Бронсон виносяться хвилями на дикий тихоокеанський берег, ланцюг ще тримає їх разом, а перші сліди в піску й дивні вирізи на скелях натякають, що острів не безлюдний. Вночі з води виходять тіні, чути хрип і брязкіт мушель, парочка рятується у печерах, де знаходить покинуті речі та кістки, що вказують на регулярне полювання. Саіто збирає спис, Бронсон метить стежки, суперечки про війну змінюються короткими домовленостями, бо невідома істота зриває засідки і вивчає їхні маршрути. У денному світлі вони фіксують форму плавця і луску, розуміють, що це оранг ікан, морський хижак з людськими рисами, який захищає гніздо у внутрішній лагуні. Спроба покинути острів на плоту зривається, доводиться відтягувати хижака на мілководдя й бити вразливі місця, використовуючи уламки трюму і боєзапас, що лишився після катастрофи. Коли вода вкотре забирає тіла, двоє перестають мірятися прапорами, обмінюються картами й уламками компаса, ідуть смугою припливу до виходу в океан і лишають на піску знаки для можливого рятувальника, бо виживання тут тримається не на ворожнечі, а на чітких кроках і довірі, яку довелося зібрати з нуля.