Різдвяний вальс у Парижі

Емма живе в режимі постійного авралу, вдень таблиці й цифри, ввечері заняття з бальних танців, які вона колись почала після того, як побачила різдвяний вальс у виконанні професіоналів і раптом зрозуміла, що хоче вміти так само. Перед святами на роботі оголошують скорочення, і Емма добровільно звільняється, щоб колега з сім’єю не втратив місце, а сама лишається без плану, без графіка й із дивним відчуттям свободи, яка більше лякає, ніж радує. У цей момент у її житті з’являється Лео, танцюрист високого рівня, якому вже набридли змагання, нескінченні вимоги й гонитва за перемогами, він ніби вміє все, але не відчуває сенсу. Через випадкову репетицію і коротку пробу рухів Емма опиняється в ситуації, де її беруть партнеркою Лео для конкурсу в Парижі, і все відбувається так швидко, що вона не встигає нормально злякатися, як уже летить у місто, яке бачила тільки на фото. Там на них чекають тренування з суворим хореографом Генрі, який не гладить по голові й вимагає точності в кожній дрібниці, а ще суперники, для яких Емма виглядає випадковою дівчиною з офісу, що просто заблукала на паркеті. Найбільше тисне не фізична втома, а те, що між Еммою і Лео починає з’являтися близькість, яку обом страшно назвати вголос, бо Емма не хоче бути для нього «тимчасовою пригодою», а Лео звик ховатися за професійною маскою й не показувати слабкість.