Мій друг дельфін Ехо

Люк Мегоні приїздить із сестрою Скайлер і батьком Клінтом на Багами, після смерті матері хлопчик уникає моря, та на мілководді з’являється дельфін Ехо і за кілька днів стає для дітей щоденним супутником. Клінт знайомиться з волонтерами з прибирання узбережжя, вони пояснюють, що Ехо відбився від своєї зграї і довго без неї не протримається. Люк повертається у воду обережно, спершу в жилеті, потім без нього, навчається тримати подих і пливти поруч, а Скайлер фіксує зустрічі на камеру і продумує маршрут пошуку зграї біля рифу. На горизонті з’являються місцеві рибалки, які женуться за дельфінами, Ехо опиняється під загрозою, діти кличуть на допомогу друзів з пляжу і тягнуть час, поки Клінт з дорослими не підходить на човні. Нічні патрулі, маячки і позначки на карті дають результат, гурт дельфінів виявляють неподалік від мілини і виводять Ехо до них, а Люк остаточно ламає власну заборону на плавання. Для сім’ї це стає не випадковою пригодою, а способом зібратися після втрати, а для Ехо шансом повернутися туди, де його рух підтримують інші.