Різдвяна пісня

Ебенезер Скрудж тримає в кулаці кожну копійку і гризе людей за саме слово Різдво. У святвечір він відмовляє племіннику Фреду в гостині і жене благодійників, а вдома чує ланцюги Джекоба Марлі, який попереджає про трьох візитерів. Минуле забирає його в інтернат з холодними канікулами, у вечірки в містера Феззівіґа і до миті, коли Белль іде від нього, бо жадоба стала важливішою за кохання. Теперішнє показує оселю Боба Кретчіта з тісним столом і крихким голосом Тіні Тіма, де свято тримається на доброті, а не на грошах. Майбутнє мовчки веде в лавки лихварів, на похорон, де ніхто не жалкує, і до забутої могили з ім’ям Скруджа. Страх ламає кригу. Він прокидається вранці і поспішає виправлятися. Замовляє найбільшу індичку для Кретчітів і анонімно надсилає її на їхню адресу. Йде до Фреда і сідає за сімейний стіл. Наступного дня підвищує Бобові платню і обіцяє допомогти з лікуванням Тіні Тіма. У крамницях і на вулицях його вже вітають інакше. Скрудж тримає в серці дух Різдва щодня, ділиться теплом і часом, і хлопчик росте здоровішим, бо хтось нарешті став поруч не словами про ощадливість, а простими вчинками, які змінюють життя.