Шеф

Камерон Мікелсон керує поліцією Шотландії і щодня вигадує, як здаватися сучасним, не здаючи кермо. Команда поруч і водночас підштовхує до змін: заступниця Катріона Малдун тримає курс на порядок, радник Роган Рівані прораховує наслідки, кадровиця Ліндсі Маклеод нагадує, що правила рівності не для галочки. Асистент Пол Вір складає графік і ловить пожежі, донька Еллен приходить із простими питаннями, на які начальникові відповісти найважче. Один невдалий запис опиняється у пресі і політики вимагають вибачень. Після розмов про привілеї він погоджується на власне «апгрейд» і вчиться не плутати службу з особистим життям. У кабінеті — наради, у коридорах — жарти, у соцмережах — буря, де кожне слово читають буквально. Роботу доводиться доробляти вдома, де пан Мікелсон пояснює, чому ідеальні реформатори існують лише у мемах. Щоби лишатися головним, треба чути підлеглих, рахуватися з міністеркою Уною Струан і визнати, що тепер працюють не гасла, а маленькі кроки, які витримують камери і протоколи.