Ґюльджемаль

Ґюльджемаль виріс із відчуттям, що мати не просто пішла, а свідомо викреслила його з життя. Зафер колись була змушена вийти заміж за Саїма, хоча кохала Мустафу, народила сина, потім доньку Гюлендам, і зрештою втекла з Мустафою, кинувши дітей та чоловіка. Після втечі Саїм наклав на себе руки, а маленький Ґюльджемаль у нападі люті вбив Мустафу, і ця ніч стала для нього точкою неповернення, коли провина змішалася з ненавистю та потребою вижити. Дорослішаючи, він перетворився на жорстку людину, яка не вірить у любов і не залишає боргів без відповіді, а потім повернувся до Бурси вже багатим і впливовим, щоб забрати у Зафер усе, що для неї має ціну, і змусити її відчути те саме спустошення. У цьому плані з’являється Дева, дівчина, яку він зустрічає під час своєї війни з матір’ю, і спочатку між ними є тільки ворожість, недовіра та бажання перемогти. Він тисне, ставить умови, ламає її звичне життя й підштовхує до рішень, яких вона не хоче, а Дева впирається, намагається вирватися з його контролю і врятувати близьких, бо кожен його крок відлунює помстою. Чим далі заходить ця історія, тим частіше ненависть зривається в іншу емоцію, яку обом страшно назвати, і Ґюльджемаль починає втрачати холодний розрахунок саме там, де вважав себе невразливим. Він прагне покарати Зафер та її нову родину, але водночас непомітно прив’язується до Діви, не підозрюючи, що вона пов’язана з матір’ю набагато тісніше, ніж він собі уявляв, і кожна спроба натиснути на болючу точку повертається ударом по ньому самому.