Пані Плеймен

Рим сімдесятих. Після зради чоловіка Аделіна лишається з боргами, штатом і журналом, який суспільство називає брудною справою. Вона не закриває видання, а збирає нову редколегію, вибудовує делікатну естетику фото, додає інтерв’ю та публіцистику і пояснює команді, що мова про бажання і свободу, а не про дешеву провокацію. Поліція проводить обшуки, прокурори тягнуть у суди, друкарні відмовляються від замовлень, дистриб’ютори бояться тиску. Кожен номер вимагає запасних планів і обхідних шляхів до кіосків. Вдома виникають сварки, на роботі ростуть ревнощі, проте скандали підвищують наклади і дають ресурси для руху вперед. Вона торгується з кредиторами, відвойовує назву на ринку, переживає гучну публікацію заборонених фотографій, запускає жіночі рубрики і дає слово авторкам, що пишуть про тіло та владу. Коли церковні кола і політики намагаються загнати все назад, редакція тримає курс на повагу до читачки і доводить, що підприємство може вижити, якщо не зраджувати задум.