Дванадцять

Колись дванадцять охоронців у людській подобі запечатали потойбічну навалу і світ отримав перепочинок. Тепер тріщини у забороні ростуть, і Таесан знову збирає розпорошену команду. Вони живуть серед людей, маскуються під звичайні професії, стежать за переходами і гасить спалахи там, де їх не бачить преса. Оґві тестує оборону на слабких ділянках і підкидає приманки, щоб витягати супротивників із тіні. Марок, єдиний смертний поруч, тримає логістику, домовляється з тими, хто не хоче мати справ із чудесами, і вчасно прикриває сліди. Мірр живе із запечатаними здібностями, боїться повторити давню помилку і розуміє, що без неї рівновагу не втримати. Дон І зводить карти проходів, рахує те, чого не порахує жоден прилад, і вчить новачків не плутати хоробрість із необачністю. Кожен вихід у поле перевіряє довіру, бо витоки йдуть і з урядових кабінетів, і з корпоративних лабораторій, де інтереси сильніші за здоровий глузд. Коли лінія оборони просідає, вирішують прості речі: чи здатні діяти як одне ціле і чи готові відмовитися від публічної слави заради тихої роботи, у якій зберігаються життя.