Балконетки

У марсельську спеку три сусідки ділять вузький спільний балкон і рятуються там від задушливих ночей. Письменниця Ніколь слухає квартал, підглядає за звичками навпроти; Рубі працює на камеру, сміється, та все частіше нервово озирається; Еліз ховається від настирливого знайомого, змінює маршрути, щоб не зустрітися випадково. Вони вигадують власні історії для сусідів і фліртують із фотографом із дому навпроти. Легка зустріч у його квартирі здається безпечним продовженням гри, але пізній келих перетворює жар на лихоманку: вечірка зривається, сміх тьмяніє, кімнату розтинає паніка, а межа між випадком і провиною зникає. Повернувшись на балкон, подруги стискаються мовчки: квартал шумить, поліцейські ліхтарі ковзають по фасадах, і кожна раптом розуміє, що подальші кроки — це вже не жарти, а вибір, від якого залежить свобода, дружба і те, як вони самі пояснять собі цю ніч.