Смерч: посеред бурі

У травні тихий середньоамериканський день розсипається на уламки, коли над Джопліном формується ненормально потужний торнадо, і місто за лічені хвилини проходить шлях від рутини до боротьби за життя. Голоси мешканців, рятувальників і лікарів зшивають хронику того дня з відео з телефонів і камер спостереження, де чути сирени, видно зниклі квартали, зламані лінії зв’язку і спалахи самоорганізації там, де ще вчора були крамниці й школи. Історія не шукає видовища. Вона фіксує, як працюють попередження і що відбувається, коли траєкторія змінюється за секунди, як життєво важливими стають сусіди і випадкові водії, як швидко медики переходять від протоколів до польової медицини, а родини — від паніки до пошуку зниклих. Після бурі лишається не лише рахунок втрат, а й карта відновлення: тимчасові притулки, списки потреб, списані будинки, перші рішення міської ради, перші плани відбудови. Це розповідь про те, як спільнота проходить через стихію, зберігаючи право називати події своїми іменами і не розчиняти людей у статистиці.