Генрі Джонсон

Працьовитий клерк просить керівника дати роботу старому товаришу після звільнення і приховує, що вже вилучив кошти з корпоративного рахунку, сподіваючись покрити чужий борг тихо. Розмова в офісі закінчується викриттям і арештом. Далі камери, протоколи і короткі етапи до виправної установи, де сусідом стає Джин. Він говорить упевнено і довго, переконує триматися його правил, підміняє співчуття вигодою і крок за кроком привчає погоджуватися, навіть коли інтуїція протестує. Клерк намагається втримати власну лінію, але щораз шукає опору в чужих порадах. Установа живе за розкладом і під наглядом, поки одна подія не збиває рівновагу. Починається криза, охорона замикає коридори і просить його допомоги, бо свідчення з перших хвилин можуть зупинити ескалацію. Він згадує шлях від кабінету до камери і бачить, як рішення за нього ухвалювали інші. Тепер потрібно вибрати самому. Сказати правду, яка зламає схему, і прийняти наслідки, або зберегти тишу і залишитися зручним для сильніших. Фінал тримається на простому кроці. Визнати власну відповідальність і перестати ховатися за чужими голосами.