Дощовик фокусника

На горищі бабусиного будинку троє дітей знаходять жовтий дощовик. Щойно хтось із них натягує його, у дзеркалі відбивається обличчя іншої людини. Це Август Семпріні, фокусник, якого багато років тому зачаклувала відьма за викрадену брошку. Діти розуміють, що кожне приміряння переносить їх у його тіло і час, а поруч виникають підозрілі незнайомці. До історії причетна вчителька Олівії місіс Вівер. Вона полює за брошкою і вміє користуватися чужими слабкостями. Щоб зняти прокляття, доводиться вчитись сценічним трюкам, читати старі записи, складати підказки з пліснявих газет і триматися разом. Шлях веде крізь старі афіші, занедбану сцену і щоденник, де рядки зникають після прочитання. Містом ширяться чутки про дивацтва у школі, вони вчаться не піддаватися на спокуси швидких рішень. Коли дощовик тягне у черговий стрибок, трійця ризикує і встигає розгадати схему чарів, зриваючи плани мисливиці. Закляття слабшає, фокусник повертає собі свободу, а діти бережуть просте правило дружити і відповідати за вибір, бо тільки так магія перестає бути небезпечною.