Мармелад

Барон сидить у тюрмі й розуміє: вийти можна тільки з допомогою сусіда по камері Отіса, який вже не раз тікав. Він викладає план і паралельно пояснює, як опинився тут: зустрів Мармелад, зняв для неї кімнату, почав бігати між підробітками та лікарнею, де потрібні були гроші на мамині ліки. Разом із Мармелад вони збирали схему «короткого» нальоту: розвідка банку з повільними касами, години з найменшим трафіком, маршрут відступу, відволікання на вході. Після арешту Барон веде Отіса по деталях, потрібних для втечі зараз: графік охорони, слабкі місця контролю, хто приносить передачі й де лишають ключі. У спогадах і теперішніх кроках сходиться одна мета — вирватися і дістатися до неї, поки час і чужі рішення не закрили останнє вікно.