Тонка стіна

Піаніно лунає крізь тонку стіну і Валентина, що готується до важливого прослуховування, розкладає вправи на такти, тоді як сусід Давид намагається зібрати думки для нового винаходу і мріє про тишу. Перегляди годинника, записки на дверях, дрібні війни за режим дня не дають спокою, та поступово правила співжиття народжують іншу мелодію. Календарі підлаштовуються під репетиції і дедлайни, випадкові розмови через стіну змінюють тон, а роздратування поступається цікавості. Відтоді кожен збій у графіку відчувається як виклик і як шанс зрозуміти одне одного без зайвих поз і вимог. Валентина збирає сміливість не відмовлятися від сцени, Давид вчиться слухати не лише тишу, і з’являється простий план як зберегти простір для двох. Коли день прослуховування стискає повітря у квартирі, відповідь уже звучить у спільному ритмі, де тонка перегородка більше не ділить людей на чужих, а дозволяє їм зустрітися посередині.