Здобич

Ендрю і Сью працюють на місіонерській станції в Калахарі, отримують погрози від озброєної групи і вимушено тікають через пустелю, де будь який крок може привернути чужу увагу і скоротити шанс на порятунок. На злітній смузі вони просять місце у невеликому літаку, пілот погоджується за гроші і веде їх через спеку та вітер, проте переліт закінчується аварійною посадкою і люди опиняються в заповіднику, де чути рик левів і сміх гієн, а піщані бархани приховують сліди і плутають напрямок. До них приєднується Ґрун, який шукає спосіб зв’язку і воду, бере на себе важкі переходи і веде пару до скель, де можна перечекати спеку і пересунутися вночі, але хижаки не відступають і змушують кожного приймати рішення, що коштує сил і часу. Табо намагається домовитися з озброєними людьми, проте успіху немає і дорога знову розходиться, Ендрю слабшає, Сью стримує паніку і стежить за небом у пошуках допомоги, Ґрун відволікає левів і дає можливість рухатися далі, а шлях перетворюється на послідовність коротких ривків від тіні до тіні. Ніч приносить гуркіт грози і блискавки злякують хижаків, люди збирають сили і продовжують, ранком з’являються мешканці віддаленого поселення, які знаходять виснаженого мандрівника, дають йому воду і ведуть до людей, що можуть надати допомогу, а пустеля за спиною стихає і залишає по собі тільки відбитки, які вітер рознесе за кілька годин.