Неоспіваний герой

Девід Смоллбоун втрачає музичний бізнес у Сіднеї і разом з Гелен та дітьми переїжджає до Нешвілла, де обіцяна робота зникає, грошей бракує і кожен день починається з пошуку будь якого заробітку за готівку, бо з візами складно. Родина тулиться в орендованому житлі, продає речі, бере тимчасові підробітки, вчиться жити без звичних гарантій і розраховує на допомогу громади, що збирає для них продукти і одяг. Гелен тримає побут і дітей у руслі, навчає їх працювати разом і не здаватися, заохочує співати вдома і на невеликих виступах, де поступово з’являються перші знайомства і нові можливості. Девід пробує повернутися до індустрії, шукає контракти, зривається на невдачах і знову бере дрібні роботи, але родина крок за кроком виходить з кризи, діти ростуть і знаходять упевненість на сцені, Ребекка починає записувати власні пісні, а молодші брати об’єднують сили на репетиціях і відкривають двері до майбутніх концертів. Страх за завтрашній день відступає, коли маленькі перемоги складаються у просту формулу, у якій підтримка один одного і спільна праця важать більше за перші гонорари, а дорослішання в чужій країні перетворюється на історію про родину, що не втратила себе і навчилася робити музику з того, що мало зламати.