Болеро

У Парижі танцівниця Іда Рубінштейн просить Моріса Равеля написати музику для нового балету. Композитор довго не може знайти тему і тікає до моря. Він згадує поїздку до Америки і джаз. Повертається до Парижа і вирішує створити одну мелодію, яка повторюється і росте. Равель мріє про постановку на фабриці, де ритм звучить як машини. Іда обирає іншу подачу з чуттєвим танцем. Між ними з’являється напруга. Під час репетицій композитор працює без зупинки і виснажується. Прем’єра проходить гучно. Музика зачаровує зал і стає подією. Пізніше Равель втомлюється ще більше і плутає звуки у голові. Лікарі радять операцію. Він не наважується. Друзі підтримують його і ставлять запис твору. Композитор слухає і не впізнає власну річ. «Болеро» живе окремо від автора і продовжує звучати, хоч сили майстра тануть.