Мій друг пінгвін

Рибалка Жуан на узбережжі Бразилії знаходить маґелланського пінгвіна, залитого нафтою. Виносить на берег, відмиває пір’я, вигодовує сардинами і дає час відновитися. Коли повертає його в море, птах не йде далеко і щоранку з’являється біля човна. Жуан веде господарство, уникає людей після особистої втрати, але догляд за птахом стає частиною дня. Сусіди сперечаються, чи це безпечно, чиновники радять передати тварину до центру, проте Жуан стежить за міграцією і чекає сезону, коли пінгвіни йдуть на південь. Птах зникає і раптово повертається через місяці, немов пам’ятає дім. Так повторюється не раз: рибалка працює в морі, а в бухті час від часу знову виринає знайомий силует. Дружба, що почалася з порятунку, змінює його щоденний розклад і стосунки з близькими.