Вір Дас: Внутрішній дурень

На сцені комік виходить із матеріалом про дрібні безглуздості, які вчать жити простіше, і збирає з них цілісну історію про те, як нерозумні вчинки можуть повертати до радості. Він згадує зустрічі з поліцією і те, як неправильно обрана інтонація змінює розмову, описує забобони навколо пристріту і сміється з того, як ми самі підживлюємо страхи. Окрема частина присвячена дню, коли зник голос, і автор розповідає, як мовчання змусило перебудувати номери і пошукати інший ритм спілкування з залом. Записали виступи у різних містах, тож жарти рухаються від британських традицій до ньюйоркських звичок і мумбайських дрібниць, а між історіями з’являються короткі зв’язки про дорослішання, стосунки з публікою і право бути кумедним, навіть якщо це виглядає нерозумно. Завершення тримається на ідеї тиші як способу відчути щастя і на рішенні приймати себе, коли світ голосно сперечається про правильність.