Ендрю Шульц: ЖИТТЯ

На сцені театру в Нью Йорку він говорить про найшаленіший період свого життя батьківство. Колючі жарти чергуються з тихими паузами і історіями про лабораторні баночки, нескінченні аналізи, уколи і розклади що диктує ЕКО. Він сміється з черг у клініці, з безсонних ночей і нав’язливих порад, але щоразу повертається до того що болить найбільше страх не впоратися і тиша між партнерами після складних новин. Є розмова про гроші і про близькість яка перетворюється на календар. Про обережність слів коли гормони роблять дні коротшими. Згадує перший крик дитини, незграбні руки, поїздки містом і те як буденні дрібниці раптом стають ритуалами. Не шукає ідеальних героїв і винних, просто кладе на стіл те що зазвичай ховають у сімейних чатах і запитує чи можемо говорити про це без сорому. Після такого сміх довше тримається у коридорі і чомусь легше подзвонити додому і сказати що все нормально.