Покидьки

Кіт їде в подорож автофургоном із дружиною та двома дітьми, донька бунтує, син мовчки тримається поруч, а дорослі роблять вигляд, що це відпочинок. На стоянці вони знайомляться з родиною Клірі, їхній голова Невілл усміхається, пригощає і кличе перечекати ніч у віддаленій садибі, коли погода та дорога стають небезпечними. Кіт одразу дивиться зверхньо, чіпляється до їхніх манер і достатку, і напруга запускає ланцюг сварок. Уночі гостинність стає пасткою, двері замикають, телефони зникають, Невілл ще посміхається, але вже віддає накази як господар. Будь який спротив зустрічають погрозами. Родина Кіта пробує триматися разом, але їх розводять по кімнатах, змушують виконувати приниження і грають на страхах дітей. Коли стає ясно, що вибратися тихо не вийде, Кіт і його дружина шукають вихід через підвал, збирають підручні речі і намагаються вирвати дітей із чужих рук. Помилки коштують боляче, але вони впираються, бо ця ніч закінчиться або втечею, або смертю.