Тут і там

Париж зустрічає Адрієна не як туриста, а як людину, яку раптово вирвали з нормального життя. П’ятнадцять років він прожив у Сенегалі, там одружився з Амінатою, звик до свого кола, до простих щоденних правил, і думав, що повернення у Францію буде короткою формальністю. Але проблеми з візою ламають план, Адрієн змушений чекати на рішення в Парижі, окремо від дружини, і опиняється в домі Секу, кузена Амінати. Секу давно вжився у роль зразкового француза, соромиться сенегальського коріння, говорить про нього уривками і більше жартує, ніж пояснює. На додачу саме в цей період Секу треба їздити країною на робочі зустрічі з клієнтами, яких він роками знав лише по телефону, тому Адрієн їде з ним. Дорога стає для них перевіркою терпіння, бо один уважно ловить чужі правила і намагається не виглядати зайвим, а другий ховає власні комплекси за гумором і поспіхом. Кілометри, випадкові зупинки, дивні знайомства і дрібні непорозуміння поступово змінюють розмову між ними. Адрієн починає бачити Францію не як листівку, а як реальність з її контрастами, а Секу стикається з питанням, від якого тікав роками, ким він є насправді, коли поруч людина, яка не дає прикидатися. Ця поїздка поволі зсуває їх з позиції чужих родичів у бік справжнього союзу, де доводиться і підтримати, і сказати неприємну правду, і прийняти те, що у кожного є своє тут і своє там.