Демонічне божевілля

Після смерті батька Джорджа троє братів Рейлі розсипалися кожен у свій бік, і найсильніше це видно по Грему: він майже зник із життя, замкнувся у власній гаражній майстерні й живе так, ніби світ існує десь окремо, без нього. Одного дня з’являється Джейк і без довгих підводок каже, що з Філіпом відбувається щось ненормальне, ніби в нього вселився їхній покійний батько. Грем не хоче в це вірити, бо тоді доведеться згадати все, від чого він роками тікав, але він усе ж погоджується поїхати й подивитися власними очима. Зустріч, якої вони уникали, стає вимушеною, у домі та навколо старих батькових речей починають накопичуватися тривожні дрібниці, а поведінка Філіпа дедалі більше нагадує не хворобу й не нервовий зрив, а чиюсь чужу присутність, яка ніби знає, куди бити болючіше. Разом із цим спливає тема, яку в сім’ї не любили промовляти вголос: смерть Джорджа могла бути не просто нещасним випадком, і тепер те, що повернулося, схоже на спробу звести рахунки. Братам доводиться не лише тримати Філіпа під контролем, а й розгрібати власну ненависть, образи та провину, бо кожна їхня слабкість стає для цієї сили зручним важелем. Чим далі, тим ясніше, що вони зібралися разом не «для розмови», а щоб витримати кілька ночей, у яких реальність тріскає по швах, а їхнє минуле лізе назовні без дозволу. І єдина практична річ, яка починає працювати, це діяти як команда, навіть якщо вони давно не вміють бути сім’єю.