Смертельний клуб дружин

Аніта Джексон разом із чоловіком Джеком вирішує почати все з нуля і переїжджає в закритий, наче з листівки, район, куди чужих не дуже пускають навіть поглядом. Поруч із ними живе всиновлена донька Джиллі, і саме навколо неї майже одразу починається дивна увага з боку сусідок. Аніту швидко затягують у місцевий «Клуб дружин», де графік заповнюють вечірки, ланчі, зустрічі з дітьми і демонстративна ввічливість, за якою відчувається холодний контроль. У дрібницях з’являється тривога, то відверто недружні натяки, то ситуації, після яких Аніта почувається не гостею, а людиною, яку перевіряють на міцність. Вона помічає, що жінки охочіше тягнуться до Джиллі, ніж до неї самої, ніби хочуть мати з дівчинкою окремий зв’язок і поступово відсунути матір убік. Коли Аніта дізнається про підозрілу смерть колишньої учасниці клубу, стара історія раптом починає відлунювати в теперішньому, і вона більше не може вдавати, що все це просто збіг. У пошуках відповідей спливають імена з минулого, чужі секрети, сварки між самими членкинями клубу, а також відчуття, що правда тут комусь дуже заважає. Найгірше те, що вдома вона не завжди знаходить підтримку, бо Джек швидко звикає до нового середовища і не хоче ламати комфорт, а Аніта залишається сам на сам із підозрою, що її родину обережно заганяють у пастку. І що глибше вона лізе в цю компанію, то очевидніше стає, що за красивими парканами можуть зникати люди, а наступною проблемою для клубу може стати вже вона.