Кривава зірка

Боббі Торрес їде сама через пустелю Нью Мексико, тягне за собою дрібні крадіжки й погані рішення, але вперто тримається думки, що цього разу доїде й почне все по іншому. Дорога порожня, зв’язок місцями зникає, а нерви вже натягнуті, бо перед поїздкою її попереджали не довіряти людині, до якої вона їде. На трасі її зупиняє місцевий шериф, спочатку все виглядає як звична перевірка і спроба витиснути штраф, але швидко стає ясно, що він не про закон і не про безпеку. Для нього значок це дозвіл робити з людьми що заманеться, особливо з тими, хто сам не без гріха і навряд чи побіжить скаржитися. Боббі пробує з’їхати з ситуації розумом і нахабством, бреше, торгується, тягне час, але шериф починає грати жорстко і перетворює просту зупинку на полювання. Коли вона намагається вирватися, починається гонитва, де кожен поворот може вивести або на порятунок, або в пастку маленького містечка, яке живе за правилами однієї людини. Боббі доводиться згадати всі свої вуличні навички, читати його наміри по жестах, ховатися, шукати шанс обдурити мисливця, який звик, що йому все сходить з рук. Чим далі це заходить, тим менше лишається місця для компромісів, бо він не зупиниться сам, і тоді вона вирішує не лише тікати, а й розвернути гру так, щоб вижити і змусити його заплатити за те, що він робив із беззахисними.