Рай

Макс працює в компанії, яка офіційно продає послугу перенесення років життя від однієї людини до іншої, і вважає це майже нормальним ринком, поки біда не заходить у його власний дім. Після пожежі в їхній квартирі страхова виставляє рахунок, який сім’я не може закрити грошима, і Елена погоджується віддати десятки років свого життя як заставу. Вона за лічені дні стає старшою, втомленішою, ніби її вкрали з власної молодості, а Макс лишається поруч із відчуттям, що він продав не майно, а майбутнє їхньої пари. Він починає шукати спосіб повернути Елені втрачені роки, і чим глибше лізе, тим виразніше бачить, що система тримається на бідних донорах, на боргах, на юридичних пастках і на готовності багатих купувати собі молодість без докорів сумління. Макс намагається домовлятися, тиснути на керівництво, шукати людей, які вже проходили через таке, але кожен контакт відкриває нову схему і нову брехню. Поступово він розуміє, що за фасадом благодійної ідеї стоїть дуже конкретний механізм контролю, де твоє тіло і твій вік можуть стати валютою, якщо ти оступився або не вписався в правила. Коли Макс виходить на сліди тих, хто заробляє на нелегальних операціях і підчищає наслідки для клієнтів, він опиняється між двома вогнями: компанія хоче закрити рота і повернути його в слухняний стан, а радикальні противники пересадок років використовують страх і заручників, щоб зірвати весь бізнес одразу. Максу доводиться приймати рішення не тільки за себе, бо поруч Елена, яка змушена жити з наслідками підписаного контракту, і кожна його дія або наближає шанс повернути втрачене, або остаточно знищує залишки їхнього спільного життя.