Отрута

Гаррі Поуп лежить нерухомо в бунгало на узбережжі Індії і шепоче, що під ковдрою спить крайт. Тімбер Вудс крадькома відчиняє вікно, прибирає все зайве з ліжка і кличе лікаря Гандербая. В кімнаті гасять світло, рахують подих, крапля за краплею наливають на матрац хлороформ і готують сироватку на випадок укусу. Будь-який рух може розбудити змію, тож слова короткі і тільки по ділу. Коли ковдру нарешті відгортають і під нею порожньо, напруга не минає. Замість полегшення вириваються образи на адресу лікаря, і стає ясно, що страх був не єдиним, що тримало цю ніч. Вудс ніяковіє на ґанку, Гандербай мовчки складає інструменти і йде без подяки. У кімнаті знову тихо, а питання лишається простим і неприємним: що виявилося отрутою — зміїна загроза чи те, що роками жило в голосі й погляді господаря ліжка.