Одружитися знов

Ален і Діана Юїсманс прожили разом понад тридцять років і звикли, що їхній шлюб тримається на звичках, спільному домі та сині. Коли Мало летить на навчання до Японії, Ален раптом оживає, у нього з’являється відчуття другого дихання, ніби тепер вони знову можуть бути парою, а не двома дорослими, які тільки й роблять, що закривають побут. Діана сприймає цей самий момент зовсім інакше, її накриває порожнеча, вона давно розчарована стосунками, нудиться на роботі, і відсутність сина не звільняє, а оголює все, що вона роками замовчувала. Поки Ален планує спільні вечори й будує в голові новий старт, Діана вимовляє просту, жорстку фразу про розрив, і для нього це звучить як удар саме тоді, коли він вирішив боротися за них по справжньому. Ален не хоче відпускати, хапається за ідею довести кохання діями, і доходить до ризикованого плану, спробувати струснути Діану тим, що сам зробить крок у бік і змусить її відчути, що вона може втратити його назавжди. Але ця гра з дистанцією починає жити власним життям, бо Діана не падає в сльози, вона швидко занурюється в нові стосунки з молодшим колегою Стефаном і ніби переконує себе, що так буде легше. Ален теж несподівано для себе опиняється в низці знайомств і побачень, і що більше вони пробують «нові життя», то сильніше спливають ревнощі, страх старіння, образи і неприємні питання, ким вони були одне для одного всі ці роки. Їм доводиться боляче визнати, що свобода після розриву не завжди приносить полегшення, а повернути близькість неможливо одним трюком, навіть якщо дуже хочеться натиснути кнопку перезапуску.