Санта, подаруй мені тата

Емма Морган звикла тягнути все сама і не скаржитися, бо для неї головне, щоб Лілі було спокійно. Лілі вона всиновила і виховує як рідну, тому їхній побут побудований навколо простих речей, школа, робота, домашні дрібниці, передсвяткові клопоти, і в цьому ритмі майже не лишається місця для Емми як жінки, а не тільки мами. Лілі росте розумною і прямою, вона бачить, що мамі бракує підтримки, і саме тому так чіпляється за різдвяну ідею про диво, яке може змінити життя. Напередодні свят Лілі перемагає в конкурсі, де призом є виконання бажання, і її мрія звучить не про іграшки, а про тата для їхньої маленької сім’ї. Для Емми це одночасно смішно і боляче, бо вона не хоче, щоб донька думала, ніби з ними щось не так, але й не може пообіцяти те, чого не контролює.