Полі

Сесіль разом з мамою Луїзою переїжджає до містечка на півдні Франції і довго не знаходить друзів. Поруч стає табором мандрівний цирк, де головна зірка — поні на ім’я Полі. Дівчинка бачить, що власник трупи Бранкалу зриває зір, б’є тварину і готує її до списання, тож уночі виводить Полі з вольєра і ховає за містом. Вона вчиться керувати поні на вузьких стежках, обходить пости охорони і просить допомоги у самітника Віктора та кількох дітей, які знають місцеві балки і переходи. Цирк піднімає погоню, з’являються оголошення і запити до поліції, а Бранкалу пропонує винагороду. Сліди ведуть до ущелин і покинутих доріг, тож Сесіль змінює укриття, шукає корм і воду, лагодить порізи на ногах Полі і вчиться читати його реакції, щоб не загнати у втому. Фініш залежить від того, чи встигнуть добратися до місця, де поні приймуть без умов, і чи зможе вона довести дорослим, що не віддасть Полі туди, де з ним поводяться як із витратним реквізитом.