Незламна

Харпер Сайкс, фотографиня натуралістка, їде в глиб лісів Вірджинії до долини Вачітумі, щоб зняти рідкісну тварину і спокійно повернутися додому з матеріалом. Замість цього вона чує підозрілий гуркіт, сходить з маршруту і виходить на жорстоку сцену, група місцевих чоловіків катує безпорадну людину, ніби це для них звична справа. Харпер встигає зробити кілька кадрів і тікає, бо розуміє, що стала небажаною свідкою. У місті вона звертається до шерифа і намагається пояснити, що бачила, показує докази, але її слова зустрічають холодом, їй не довіряють або роблять вигляд, що не довіряють. Повернення додому перетворюється на пастку, за Харпер починають полювання ті самі люди, які не хочуть лишати слідів. Її викрадають, везуть на віддалену ферму і знущаються так, ніби відпрацьовують давно налагоджену схему, залякати, зламати, змусити мовчати назавжди. Харпер тримається не на героїзмі, а на впертості й навичках виживання, вона виривається, ховається у хащах, рухається через болото і ліс, робить болючі рішення і не дає себе загнати назад. Переслідувачі йдуть по сліду, а вона поступово переходить від втечі до опору, намагається використати місцевість і власний розум, щоб вистояти проти тих, хто звик відчувати безкарність.