Бути Едді

Едді Мерфі сидить у великому будинку в Каліфорнії, згадує дитинство в Брукліні, перші виступи у клубах і шлях від школяра коміка до популярного актора. Він розповідає про батька, чия смерть залишила порожнечу, і вітчима, який підтримував його, поки він жартував перед знайомими та випробовував номери на невеликих сценах. Архівні записи стендапів, фрагменти старих шоу і фільмів чергуються з новими інтервю, де друзі коміки згадують, як його жарти змінювали уявлення про гумор і ролі для темношкірих акторів. Мерфі говорить про стрімкий успіх, складні періоди карєрних провалів, давню образу через жарт у популярному телешоу і примирення, яке відбулося через багато років. Окрема частина присвячена стосункам з братом Чарлі, спогадам про його хворобу і втрату, що змусила по іншому подивитися на славу та сімю. У домі він проводить час з дітьми, говорить про батьківство, вік і відповідальність, міркує про повернення на сцену і намагається зберегти стиль гумору, який зробив його упізнаваним.