Зустрінь мене у світлі надії

Андреа Ґібсон і Меґан Фоллі давно разом і звикли жити словом, виступами та буденними дрібницями, які тримають пару на плаву. Коли вони дізнаються про невиліковний діагноз раку, їхнє щасливе життя різко міняється і кожен день раптом стає цінним. Замість втечі вони домовляються бути чесними до кінця, проговорювати найстрашніше і не давати хворобі забрати їхню близькість. Вони сперечаються через дрібниці, миряться, сміються над собою, зляться на несправедливість і все одно повертаються одне до одного, бо інакше не вміють. Поруч з ними тримаються друзі та близькі, і це підтримує, коли накриває страх та виснаження. Поезія лишається їхнім способом дихати, фіксувати правду і витягати світло з темних думок. Вони говорять про любов, про смертність і про моменти, які хочеться зберегти, навіть якщо попереду невизначеність. З кроку в крок Андреа і Меґан шукають не героїзм, а просту стійкість, щоб прожити, можливо, останній рік разом без самообману, з гумором, ніжністю та відчуттям, що їхня історія має сенс.