Мерці мають рацію

А Чан працює листоношею в Нанкіні і намагається просто вижити, коли японська армія входить у місто й запускає масові вбивства. Японський військовий фотограф Іто знаходить його під час облави і змушує прикинутися проявником плівки, щоб той допоміг розібрати фотоматеріали для пропаганди. А Чан веде його до фотоательє, де ховаються власник Цзінь Ченцзун із родиною, і від цього моменту всі всередині опиняються в пастці. Вони мусять одночасно не видати себе, працювати з чужими знімками і бачити на негативі докази різанини, зґвалтувань і страт, які японці самі ж і фіксували. Перекладач Ван Гуанхай теж крутиться поруч, вибиває перепустки з міста і намагається врятувати Лінь Юйсю, з якою має зв’язок. А Чан спершу хоче втекти сам, але після спроби вирватися бачить, що людей на виходах просто розстрілюють, і повертається назад. Далі люди в ательє починають не лише ховатися, а й готувати копії фотографій, щоб винести їх із міста як доказ злочинів. Коли схованку майже викривають, Цзінь жертвує собою, щоб Лінь і дитина змогли вирватися до безпечної зони із захованими копіями кадрів. Саме ці знімки доходять назовні, ламають брехливу картинку окупантів і перетворюють ательє з місця страху на місце, де зберегли правду про різанину.