Чаклунська дошка

Емілі, яка намагається зав’язати з наркотиками, допомагає нареченому Крістіану готувати відкриття ресторану в Новому Орлеані, і під час прогулянки знаходить старовинну спіритичну дошку, яку щойно вкрали з місцевого музею. Вона приносить її додому, знаходить усередині маятник з кістки людського пальця й починає користуватися дошкою як ніби для відповідей на дрібні питання, але швидко підсаджується на відчуття контролю, а навколо починаються смерті та нещасні випадки, які виглядають як покарання. Крістіан шукає допомогу і звертається до окультиста Александра Баптіста, і тоді стає ясно, що дошка пов’язана з вигнаною відьмою з Франції сімнадцятого століття, яку колись хотіли спалити, а її помста тягнеться через покоління. Емілі все глибше потрапляє під вплив цієї сили, а перед відкриттям ресторану починається масова отрута, гості їдять гриби, бачать марення і нападають одне на одного, відтворюючи стару різанину. Александр виводить Крістіана до свого родового маєтку, де розкривається, що він хоче не зупинити відьму, а підпорядкувати її собі як знаряддя, бо він спадкоємець того, хто колись її переслідував, а Емілі спадкоємиця самої відьми.