Побачення Карла

Карл несподівано погоджується піти на побачення з місіс Маєрс і майже одразу розуміє, що не уявляє, як це взагалі робиться після стількох років життя лише з пам’яттю про Еллі. Він нервує, метушиться по дому, намагається підготуватися «як треба», купує коробки цукерок, шукає квіти, навіть репетирує вечерю і танець, але що більше старається, то безглуздіше все виглядає. Поруч крутиться Даґ і по своєму допомагає, дає поради, які більше підходять собаці, ніж людині, втручається в кожен крок і тільки додає хаосу. У якийсь момент Карл ледь не скасовує все, бо страх виявляється сильнішим за бажання зробити крок уперед. Та перед виходом він зупиняється біля фото Еллі, говорить із нею і нарешті дозволяє собі визнати, що нова зустріч не перекреслює минуле. Після цього він виходить з дому вже не як людина, яка тікає від самотності, а як людина, що наважилася знову жити.