Зникнення Емі Бредлі

Сім’я Бредлі сідає на Rhapsody of the Seas і проводить кілька днів між стоянками та вечірками, уночі на борту грає гурт і доньку бачать на танцмайданчику, вранці батько о 5:30 помічає її заснулою на балконі каюти, за пів години крісло вже порожнє, у кімнаті залишаються взуття документи і гаманець, зникають лише запальничка і сигарети. Екіпаж обшукує палуби і трюми, але корабель іде маршрутом без затримок, сім’я наполягає на повній перевірці і дізнається, що пасажири бачили дівчину в коридорах задовго після офіційного часу оголошення тривоги. Далі з’являються свідчення з берега, на Кюрасао військовий моряка розповідає про незнайомку, яка назвалася її ім’ям і просила допомоги, через роки приходять студійні знімки жінки, схожої на Емі, проте джерело фото не вдається підтвердити, а окремі очевидці плутаються в деталях. Родина збирає кожен фрагмент маршруту, відтворює графік роботи барів і охорони, шукає людей зі зміни на нічних постах і перевіряє контакти з музикантами, звертається до ФБР і приватних слідчих, стикається з шахрайством і втрачає гроші, але не зупиняє пошуки. Роки минають, офіційні версії коливаються між нещасним випадком і насильницьким зникненням, у публічному полі лишаються суперечливі інтерв’ю і нариси про можливе вивезення на сушу, з’являються нові апеляції до свідків і прохання переглянути фото та списки персоналу, а головним доказом залишається порожній ранок у каюті і незавершена подорож, яку родина намагається перетворити з історії про втрату на шлях до відповіді.