Перезавантаження

Лукас повертається до будинку де ще чути голос доньки і намагається зібрати день у правильному порядку але щоразу помічає дрібні збої годинники відстають лампи мерехтять повідомлення на диктофоні з’являються раніше ніж він їх записує вночі повітря густішає і щось невидиме ковзає коридором лишає подряпини на підлозі і вивертає наизнанку звичні звуки з кухні одного разу донька ніби відгукується з сусідньої кімнати двері прочиняються і кімната виявляється порожньою він бачить як у дзеркалі миготить силует двоногої істоти без очей і розуміє що тепер прості дії не рятують Лукас складає короткі вказівки для себе записує на плівку координати і дні коли збігаються хвилі зникнень бо шар реальності тріщить і затягує його в цикл який щоразу повертає до початку шлях веде через занедбане сховище і підвал під пральнею де чути кроки там він знаходить речі що не належать родині і розуміє що за межами міста працює сила яка тягне людей у свій контур у моменти прозорості з’являється схема шляхів які дозволяють скорочувати відстані між точками і збивати слід але кожна спроба виправити хід подій коштує частину тіла часу і пам’яті в домі лишаються сліди попередніх заходів і підказки що їх покинув інший Лукас який не дійшов до кінця нарешті батько приймає ризик проходить через місце де звук гасне і використовує власні записи як єдиний компас щоб вийти на межу за якою дитину можна дістати якщо віддати все що залишилося у людини яка ще пам’ятає її ім’я.