Коханці

Дженет працює в супермаркеті в Белфасті й живе так, ніби їй уже все одно, вона різка, зла на світ і часто робить вигляд, що їй байдуже навіть до власного життя. В один із днів її шлях перетинається з Сімусом О’Ганніґаном, самозакоханим політичним телеведучим із Лондона, якого відправили вести програму саме з Белфаста. Він звик до іншого кола, публічності й комфорту, у нього є статус і дівчина Френкі, яку знають у світських новинах, тому знайомство з Дженет спершу схоже на зіткнення двох людей, які взагалі не мали б говорити. Але їх тягне одне до одного через дивну суміш злості, сміху й чесності, яку вони не знаходять у своїх звичних стосунках. Дженет не грає в милу дівчинку, вона говорить прямо й інколи боляче, зате не бреше, а Сімус раптом відчуває, що поруч із нею його блиск не працює, і це його заводить. Вони проводять разом вечір, який перетворюється на небезпечну близькість, і Дженет пропонує те, що звучить як провокація і як порятунок водночас, закрутити роман без зобов’язань, просто щоб відчути, що вони ще живі. Чим далі це заходить, тим важче тримати все в рамці домовленості, бо вилазять ревнощі, сором, страх бути використаним, а також реальні наслідки для роботи Сімуса і для репутації, яку він так пильнує. Дженет теж не залізна, за її грубістю ховається втома і стара самотність, тому кожна нова зустріч із Сімусом стає для неї перевіркою, чи можна підпустити ближче, не втративши себе. Їхнє зближення крутиться між бажанням втекти й бажанням лишитися, і від того, хто перший перестане ховатися за роллю, залежить, чи цей зв’язок стане черговою катастрофою, чи шансом нарешті не брехати хоча б у найважливішому.