Спокуса

Ізабель наступного ранку після весілля дізнається, що церемонія була фальшивою, а наречений виявився віконтом де Вальмоном, який використав її для власної гри. За порушення порядку її відправляють до монастиря і змушують мовчати. Шанс вирватися дає мадам де Розмон, тітка Валмона: вона вивозить Ізабель до Парижа і пропонує зіграти роль спокусниці, щоб підірвати репутацію графа де Жеркюра. Ізабель опановує правила світських салонів, веде приховане листування, збирає відомості через слуг і знайомих, уважно звіряє дати зустрічей і маршрути покровителів. Коли план Розмон провалюється, Ізабель обирає шлюб з графом де Мертей, отримує титул і поле для власних дій. З новим статусом вона входить у кола впливу, перевіряє межі ситуативних союзів з Валмоном і Розмон, маніпулює запрошеннями на бали та листами, шукає слабкі місця у суперників. Мета незмінна: повернути контроль і помститися тому, хто її принизив.