Вбивства в магазині йогуртів

У грудні 1991 року в Остіні чотири підлітки лишаються після зміни в магазині замороженого йогурту, їх знаходять зв’язаними, застреленими, а приміщення підпалене, і місто надовго застрягає в страху та люті. Поліція піднімає сотні версій, збирає свідків, перевіряє знайомих, випадкових людей і групу місцевих підлітків, які були разом тієї ночі та мали доступ до зброї, але доказів, які тримаються в суді, не вистачає. Слідство робить ставку на зізнання, допити тягнуться годинами, у справі з’являються взаємні обвинувачення всередині підозрюваної компанії, а потім арешти й судовий процес, який валиться через проблеми з тим, як добували свідчення та як оформлювали докази. Родини дівчат роками живуть між надією і розпачем, піднімають справу знову і знову, чують обіцянки про прорив, а потім отримують чергову паузу, бо щось не сходиться по ДНК, по балістиці або по процедурі. Паралельно вилазить інша сторона цієї історії, як одна ніч розламала сім’ї, як батьки й близькі намагаються тримати пам’ять про дівчат живою, як місто звикає до думки, що винні можуть не сісти, і як будь-яка нова версія знову піднімає той самий біль. У фінальній точці розслідування лишається питання відповідальності, хто саме вбив, чому стільки років не вдалося довести це в суді, і чому в цій справі помилки слідства стали ще одним ударом по родинах, які й так уже втратили все.