Ліззі

1892 року в Фолл-Рівері доросла донька заможного домовласника живе під наглядом суворого батька Ендрю та мачухи Ебі. До будинку приймають ірландську служницю Бріджет Салліван, і між жінками виникає близькість, що швидко переростає у таємний зв’язок. Гість, дядько Джон, тисне на сім’ю через спадок; господар вирізає голуб’ятню, карає за непокору, не зупиняється перед приниженням Бріджет. Напруга піднімається до межі: вдень у спальні на горішньому поверсі господиня падає від серії ударів сокирою, пізніше у вітальні на дивані гине Ендрю. Щоб не залишити слідів, виконавиця скидає одяг і змиває кров, вигадує історію про зниклого злодія, а Бріджет, злякавшись, допомагає приховати сліди та дає свідчення, що не знімають підозр. Суд виправдовує обвинувачену, і вона повертається до дому, якому вже не довіряє ніхто з тих, хто бачив, як тріщала родина. Бріджет йде, відрізає зв’язок із містом, а у стінах залишається лише порожній гул імена, що всі звинувачують пошепки.