Опус

Аріел Ектон отримує запрошення приїхати в пустельний маєток попзірки Альфреда Моретті, який зник із публіки тридцять років тому, і вирушає туди разом з іншими журналістами. На місці господар тримає гостей у режимі закритого прослуховування нового альбому, поруч крутяться наближені, що стежать за розкладом, телефонами і записами розмов. Атмосфера швидко міняється, компліменти і тости виявляються частиною сценарію, де кожен крок відстежується, а питання про минуле Моретті глушать напівправдою. Аріел помічає, як підтасовують історії, як розставлені люди підганяють реакції, і як окремі гості грають на руку плану господаря. Уночі з’являються дивні інциденти, хтось зникає з кімнати, хтось повертається з вирізаними фрагментами інтерв’ю, і виринає просте пояснення, вечір потрібен не для музики, а для демонстрації влади над тими, хто формує наратив. Щоб вийти з гри, Аріел шукає союзників серед відряджених, збирає докази з внутрішніх чатів і записів, і намагається вивести історію назовні, поки Моретті використовує культ своєї персони як щит від відповідальності.