Зброя

У містечку Мейбрук зникають діти однієї початкової класної кімнати. Усі піднялися з ліжок вночі о 2:17 і розчинилися в темряві. Уранці вчителька бачить порожні парти, батьки прочісують квартали, поліція тримає телефони на гарячій лінії. Чутки змінюються панікою, кожен шукає винного поруч. Будівельник Арчер збирає громаду, поліцейський Пол дістає старі справи, директор Маркус просить одне — не ламати дітей, які лишилися. Єдиний учень, що не зник, стає ключем і тягне нитку через камери, бортові журнали і голос оповідача, який знає те, чого не мали знати дорослі. Маленьке місто звіряє часові лінії, виходять на поверхню давні образи, і щораз далі від «раціональних» пояснень. Відповіді лежать у місцях, де давно не шукали, і кожен крок коштує віри, яку Мейбрук втрачав по шматку багато років.