Прокляття пожирача гріхів

Рік Мелоун живе так, ніби весь час не встигає за власним життям: грошей не вистачає, робота на будівництві виснажує, а будь яка дрібна невдача відразу стає катастрофою. Під час підробітку на території маєтку старого багатія Джорджа Дрейтона він робить дурницю, намагається поцупити кілька доларів, і саме тоді замість покарання отримує пропозицію, від якої важко відмовитися. Дрейтон обіцяє залишити йому статки, але ставить дивну умову: після смерті треба виконати ритуал і з’їсти підготовлену їжу з тіла покійника. Рік не вірить у забобони й хапається за шанс вирватися з бідності, тому погоджується, навіть якщо від однієї думки нудить. Коли все відбувається, полегшення триває недовго: його починають переслідувати моторошні видіння, і в цих видіннях відчувається чужа присутність, ніби разом із грошима він приніс додому чиюсь темряву. Він поступово розуміє, що угода працює буквально, їжа з мертвого тіла означала взяти на себе гріхи Дрейтона, а тепер вони шукають вихід через нього. Рік намагається триматися за новий статус і не показувати страх, але щораз гірше контролює те, що бачить і чує, а відчуття провини прилипає до нього навіть там, де він нічого не робив. Виходу, який не зламає його зсередини, майже не видно, бо з кожним кроком стає ясніше, що найбагатша спадщина у цій історії не про гроші, а про наслідки, які не відкупиш і не сховаєш у сейфі.