Рассел Пітерс – Згідно з віком

Рассел Пітерс виходить на сцену з великим сетом, зібраним з історій про те, як міняється життя, коли вже не хочеться гратися в вічну молодість. Він багато говорить про шлюб, про побут удвох, про дрібні конфлікти, які починаються з дурниці, а закінчуються тим, що люди впізнають у них себе. Далі йде батьківство, сон, нерви, відповідальність, розмови з дітьми, у яких ти ніби дорослий, але сам часто не знаєш, як правильно. Він чіпляє різницю поколінь і те, як Gen Z та мілленіали інакше реагують на зауваження, роботу, образи, правила, і з цього робить серію жартів про те, як дорослі намагаються бути «в темі», але звучать смішно. Є блоки про тривожність і звички середнього віку, коли тіло і голова вже дають свої сигнали, а люди все одно роблять вигляд, що нічого не сталося. Частина матеріалу будується на діалогах із залом, він підхоплює відповіді глядачів, розкручує їх у жарти і повертається до своїх тем про сім’ю, вік і те, як ми самі собі виправдовуємо дивні рішення. За змістом це набір побутових, сімейних і поколіннєвих історій без єдиної лінії, але з одним фокусом, дорослішання не робить людей мудрішими автоматично, воно просто додає нових причин сміятися з того, як ми живемо.